Андрій Парубій, незважаючи на те, що вже майже рік обіймає посаду першого віце-спікера, значно охочіше говорить про війну і корупцію, ніж про кулуарну політику.

Минулого тижня INSIDER спіймав віце-спікера на півдорозі на раду фракції і поговорив про паризькі домовленості, відсутність реальних змін і ситуацію у фракції "Народного фронту".

- У своїх попередніх інтерв’ю ви неодноразово критикували Мінські угоди, мовляв, вони не дають тих результатів, про які заявляють, і не вирішують військовий конфлікт в Україні. Після зустрічей у Парижі ваша думка змінилася? Україна має шанс на завершення війни, виведення військ РФ і контроль за своїм кордоном?

- Знаєте, можна багато чого критикувати в паризьких домовленостях, але я бачу сенс у створеному запасі часу. Для України цей запас часу є важливим. Я не раз наводив приклад Хорватії: 4 роки вони готувалися до переможного моменту, коли їхня армія мала кількісне співвідношення 5 до 1 стосовно бойовиків, а санкції настільки обмежили Мілошевича, що під час операції "Буря" жоден югославський солдат не перейшов кордон на допомогу бойовикам.

- Але Хорватію не можна порівнювати з Україною, їй не протистояла одна з найпотужніших армій світу.

- Так, однак, як і Хорватії, виграний час дав нам можливість укріпити свою армію та здобути підтримку міжнародної спільноти. З цього погляду, вважаю, в контексті переговорів у Парижі скасування бойовиками виборів на окупованих територіях є дуже вважливим результатом. Окрім того, припинення вогню, хто би що не казав, також дуже важливий результат. Про решту умов - виведення військ, контроль над кордоном - ми ще можемо дискутувати і будемо це робити тоді, коли ці умови почнуть виконувати.

- А ви особисто вірите, що їх будуть виконувати?

- Я не вірю, що російські війська вийдуть із території України до кінця року. Це моя особиста думка.

- Тут є ще нюанс у психологічному стані української армії.

- Я трішки знаю і про психологічний стан армії противника. Він поганий. Улюблена тема бойовиків "нас злили".

Стосовно нашої армії, то скажу, що з кожним місяцем вона стає сильнішою, як за рахунок чисельності, так і за озброєнням. Ми отримуємо все нові та нові типи озброєння та знання військової техніки.

- Озброєння ми отримуємо для оборони, для атаки ми так і не маємо нічого, та й провал мобілізації ми не можемо заперечувати. То як це все пов’язати з вашими словами?

- Ніхто цього не заперечує. Я кажу про порівняння. По-перше, зі станом противника, а по-друге - порівняно з 2014 роком, взагалі порівняно зі станом армії за всю незалежність України. Так, ми  отримали зброю для оборони, але що це таке? Наприклад, радари, які має Україна тепер, - дозволяють виявляти вогневі точки супротивника на великих відстанях і швидко та точно їх знищувати. Це ж стосується і безпілотників, захищеного зв'язку, адже згадайте, тривалий час військові спілкувалися за допомогою звичайних мобільних телефонів. Росіяни  просто прослуховували наших, а навіть коли ми отримали перші рації, то їх глушили. В деяких боях ми опинялися повністю відрізаними. Тому, як би скептично не говорили про оборонне озброєння, воно дуже важливе на фронті та якісно підіймає нашу армію.

- Гаразд, росіяни не відводять війська, тоді як же розвиватимуться події?

- Дії Путіна важко передбачити. Те, що він робить у Сирії, - це також і демонстрація нам, виклик нам, а не лише міжнародній спільноті.

- До речі, відвернуло сирійське питання увагу від України?

- Путін дуже хоче, аби так і було, аби українське питання стало менш важливим, а він отримав нові можливості для торгів. Гадаю, сирійським маневром йому це не вдалося. Судячи з виступів і президента США, і всіх інших країн-членів ООН, Україна залишається одним із найважливіших питань порядку денного. Що дало це РФ, то це те, що вона залізла у ще більшу кризу. І хоча в Сирії Путін укотре демонструє "мощь" своєї армії, одночасно це є і свідченням відчаю, а також того, що санкції діють.

- Пане Андрію, на всіх цих переговорах замовчують про одне – Крим. Це означає, що питання Криму закрите, що з його анексією мовчки погодилися, щоб утихомирити східний конфлікт?

- Коли в 1980-х я прогнозував, що Радянський Союз розвалиться, мені мало хто вірив, мої друзі та викладачі на факультеті казали, що це неможливо, а через рік після моїх прогнозів Союз розвалився. Те саме було з Майданом. Хтось вірив, що такі події можливі, що Янукович утече з країни, що ми матимемо війну? З Кримом я також не схильний говорити про тривалі терміни. Я думаю Російська імперія довго не протягне, а тоді питання про Крим узагалі не стоятиме. Завтра може відбутися все, що завгодно. Одне скажу – Крим повернеться, це однозначно. І питання Криму буде залишатись актуальним до його остаточного вирішення.

- Інший бік медалі – Захід теж хоче скасувати ці санкції, вони йому теж не вигідні. Є небезпека, що санкції скасують?

- Звичайно, тому Україна робить усе можливе, аби продемонструвати, що наша сторона виконує всі зобов’язання, а порушує їх сторона супротивника. У всіх країнах Заходу є впливове лобі, в тому числі бізнес-лобі, політичне, економічне, які намагаються переламати позиції урядів західних держав. Вони є в усіх країнах, зокрема у Франції та Німеччині. Саме тому для нас важливо зробити все можливе, аби санкції після 1 січня 2016-го продовжили. Взагалі, той факт, що ми домоглися ухвалення цих санкцій, – велика перемога української дипломатії.

- Ви вже згадали вибори на окупованих територіях, і є така думка, що це був не відступ, а навпаки, тактична перемога Путіна. Погоджуєтеся з цим?

- А ви почитайте їхні сайти, де бойовики кричать, що ними покористувалися, що Росія їх зрадила. Після заяви Лаврова, що вони ніколи не будуть у складі Росії, була хвиля істерики, а особливо після того, як їх змусили перенести вибори, деморалізація в їхніх лавах масово поширюється.

Тому, коли Путін сидить у Кремлі та грає в свої ігри – це одне, але коли ми говоримо про тих, хто на сході, бойовиків і військових, котрі прийшли з РФ, і тих, хто в неї вірив, то це різні речі.

До чого це призводить? До конфліктів між тими, хто добровільно пішов у бойовики, та російськими найманцями, які позаймали всі головні центри прийняття рішень. І, думаю, нам на руку їхні сварки.

- Пане Андрію, але ми маємо інші умови після паризької зустрічі. Наприклад, закон про вибори, ми маємо його все одно ухвалювати?

- Я говорив про це із президентом і його позиція чітка – лише після виведення російських військ і роззброєння бойовиків.

- До речі, наскільки сильний сьогодні тиск Заходу на Україну у прийнятті певних рішень? Наприклад, коли ухвалювали Конституцію, то мова була про наполягання Заходу на позитивному голосуванні. З окремими політиками навіть вели розмови з цього приводу…

- Я вам скажу, що іноді дуже радий цьому тиску. Ми на  сьогодні в парламенті ухвалили вісім фундаментальних антикорупційних законів: створення бюро та конфіскації корумпованого майна, фінансування політичних партій і багато інших. Завдяки вимогам ЄС, які поставили прийняття цих законів передумовою безвізового режиму, ми зробили багато кроків уперед, на які не наважилися би ще дуже довго. Погано це чи добре, що є певні умови, вирішуйте самі, я бачу лише позитив.

- Поряд із таким рішенням, певні проблеми в нас не помічають, хто б і як не тиснув. Утік Клюєв, Кацуба, у нас багато справ, коли люди, з якими пов’язують корупцію, не отримали покарання. Якщо когось і карають, то діячів рівня Мосійчука, хоч він того і заслуговує, але ж залишається дуже багато прізвищ.

- Це питання до генпрокурора, і я не один раз казав, що багато справ у нас досі не порушили, хоча мали б це зробити ще в перші дні. Сам по собі цей негативний факт не є підставою не приймати тих рішень, які я перелічив. Уперше за 24 роки, менш ніж за рік ми створили основи системи, яка стане незворотною в боротьбі з корупцією. Відкриті реєстри хіба не діють? Діють. Сьогодні всі мають можливість стежити за будь-яким чиновником.

- У вашій політичній силі є декілька осіб, яких не раз звинувачували в корупції, в тому числі Микола Мартиненко. Ви готові, якщо будуть докази, голосувати за скасування їхньої недоторканності?

- Я не хочу переходити на прізвища, хочу мати конкретні докази, і коли вони будуть, тоді можна буде відповідати на це запитання.

- Поки такі звинувачення є у ЗМІ, і вони доволі аргументовані. Інше питання, що ГПУ, як ви самі зауважили, не порушує певні справи…

- Знаєте, крім того, що я політик, я ще і звичайний громадянин. Коли ми збирали документи на Бойка, Бакуліна й інших, то склали всі ці докази в папку і понесли в ГПУ. На жаль, цей запит не отримав адекватної відповіді.

- Ваші запити навіть не внесено в реєстр?

- Деякі - так, деякі - ні.

- Це підстава змінити генерального прокурора чи все ж проблема не в ньому?

- Я публічно кажу, що робота Шокіна незадовільна. Коли востаннє я з ним спілкувався, то запитав, де подання на тих, хто мільярдами розкрадав країну? Він назвав мені термін у два-три тижні.

- Коли відбулася ваша зустріч?

- Днів 10 тому. Зараз я чекаю, аби ці подання дійшли до парламенту.

- Прізвища якісь називались?

- Ні, генпрокурор не назвав мені конкретних прізвищ, хто туди потрапить - побачимо.

- Пане Андрію, ви критикуєте генпрокурора, але Шокін - людина Порошенка, тобто виглядає, що в самого президента немає бажання притягнути до відповідальності певних людей?

- Я бачився з Порошенком також і чітко вказав на те, що Шокін не виконує своїх обов’язків. Що він відповів, нехай залишиться між нами, бо це все ж особиста розмова, але я сподіваюся, що зрушення будуть найближчим часом.

- Повернімося ще до проблем окупованих територій, якщо все це завершиться, матимемо проблему соціальної адаптації, треба якось буде вжитися з тими, хто не хотів жити в Україні. В такій ситуації, можливо, варто вже щось робити? Ба більше, є ще питання соціальної адаптації військових, тих, хто повернеться з війни.

- Непросте запитання. Я вивчав досвід США у цьому напрямі, і там навіть міністр був із цих питань. Поліція – це теж вид адаптації, коли військовий, повернувшись з АТО, може одягнути форму та служити державі. Таких програм має бути дуже багато – житло, робота, психологи.

Щодо першої частини питання – всі, хто брав участь у злочинах, мають відбути покарання у тюрмах.

- Але ми не можемо 30 тисяч людей посадити…

- Я про тих, хто вбивав, катував. Скільки з них втече в Росію, скільки потраплять за ґрати – це питання слідства.

- Давайте до внутрішньо парламентських проблем. Ваша група "Самооборона Майдану" доволі самостійна в лавах НФ. Чи бувають у вас через це конфлікти?

- У нас багато дискусій, і це нормально, але 90% законів ми голосуємо одностайно. У нас були неузгодженості, наприклад, по 1310-му, коли ми проголосували інакше. Та це не означає, що в нас конфлікти.

- Були дискусії чи непорозуміння, коли в НФ приймали рішення не йти на місцеві вибори?

- "Самооборона Майдану" ще до загального рішення НФ вирішила, що члени організації братимуть участь на обласному рівні за списками різних партій. Єдине обмеження – це мають бути партії патріотичного спрямування. Під час обговорення ми вирішили, що кожна наша обласна організація самостійно ухвалює рішення. Наша діяльність на фронті, волонтерська та громадська – позапартійна, тому я не бачу тут проблем.

- А як щодо НФ, для нього неучасть у виборах не стане фіналом як для політичної сили?

- Ні. Це було правильне рішення в тих умовах, які склалися. Конкуренція між партією прем’єра та президента за тих зовнішніх загроз, що ми маємо, була б на руку лише нашим ворогам.

- Зараз у парламенті активно ширяться чутки вже про дострокові парламентські вибори…

- Дочасні парламентські вибори можуть бути вигідними лише одній стороні – російській. Узагалі можу сказати, що там є думка щодо створення нових політичних проектів, які не будуть такими одіозними як "Опоблок", але все ж і не патріотично налаштованими, тобто є мета опанувати синьо-білий електорат. Російські спецслужби дуже активно до цього готуються, планують максимально збільшити своє представництво в парламенті.

- Тут мова не лише про електорат Партії регіонів. Наприклад, не секрет, що Юлія Тимошенко, хоч вона це і заперечує, хотіла би стати прем’єром…

- Нагадаю, що для дочасних парламентських виборів потрібні конституційні підстави та рішення президента.

- Ви згадали про електорат Партії регіонів, ми всі бачили соціологічні опитування, "Опозиційний блок", а також інші партії, де "регіонали" йдуть на вибори, мають хороший результат. Якби вибори відбулися навесні, колишні "регіонали" могли б узяти реванш?

- Ні, таке неможливо. Можливе збільшення їх у Верховній Раді. Зважаючи на те, що протестні настрої зростають і непопулярні, хоч і необхідні, реформи не додають рейтингів владі.

- Власне ймовірні протести, як кажуть, можуть призвести і до виборів. І комусь це буде дуже вигідно, повторити конфлікти та провести перевибори?

- Різні варіанти можуть використовувати, передбачити це складно. Так, є сили, котрі хочуть призвести до дестабілізації та змінити склад парламенту. Я бачив, як люди, які на Сході нещодавно стояли з російськими прапорами, тепер стоять із соціальними гаслами, та й не лише на Сході. 

- Поки не дійшло до Ради, багато говорять про зміни в уряді, прем’єр просив подати пропозиції. На фракції обговорюють, кого б вони замінили, подали на вакантні місця?

- Ні, на фракції ні.

- Як ви взагалі почуваєтеся в ролі спікера, порівняно з Майданом або посадою в РНБО?

- Скрізь було по-своєму непросто, є свої нюанси та своя робота. Але де б я не був, я працюю на користь української держави.

- Що найбільше дратує?

- Те, що зміни і реформи проходять не так швидко і легко, як хотілось би.

 

За матеріалами  INSIDER